Змагання проходили за всіма правилами таких літературних турнірів: з чітким часовим регламентом, з штрафними санкціями за порушення встановлених правил та максимально незалежним журі. Для більшої об’єктивності журі зробили змішаним: група запропонованих експертів (письменник Сергій Федака, поети Надія Панчук та Іван Петровцій, літературознавець Наталія Бедзір) та довільно вибрані із залу глядачі. Кожен виступ оцінювався іншим складом суддів (один експерт і 2 глядачі).
Турнір проходив у два етапи. Спочатку в двобої зустрілися по одному представнику від кожної команди, які визначалися жеребкуванням. Читали спочатку домашні заготовки, а потім за 10 хвилин творили тексти із запропонованих журі слів.
Із трьох пар у фінал вийшли два "ротондівці" - Валентин Кузан і Вік Коврей та Томаш Деяк від "Різних Людей", який, як справжній джентльмен, поступився місцем у вирішальному бої чарівній одногрупниці Любові Шарзі. І виявилося - недарма. Єдина дівчина у цій чоловічій компанії впевнено здобула перемогу для своєї команди, втерши носа Валентину Кузану.
Не обійшлося без суперечок. В останній момент вирішили оцінити артистичність виступаючих, згадавши, що слем – це читання віршів, в якому важливим є не лише те, ЩО читають, а й те, ЯК. Тут оригінальністю відзначився Вік Коврей. Оцінки за артистичність сплутали всі карти, заставивши експертів та глядачів довго сперечатись. Не витримавши словесних перепалок Томаш Деяк заявив, що більше участі у слемі брати не буде. Врешті-решт вирішили зупинитися на оцінюванні змісту текстів, а не артистичному їх поданні.